sEmi-final

Неділя, 6 листопада 2011, 14:20, стадіон села Крисовичі

ФК «НИВА» (Арламівська Воля) – ФК «Золотковичі» (Золотковичі) –

1:1 (пен. 6:7)

Найважчий суперник ФК «НИВА» в різних матчах в останні роки, була і є післяматчева лотерея. Цього суперника ми не можемо здолати фізично, тобто граючи у футбол. Зброя, яка знищить такого суперника – це психологічний та емоційний контроль над собою під час пробиття пенальті. Тут навіть досвід не допоможе, лише моральне налаштування…

І знову розчарування після програної серії пенальті, знову поразка, знову не щастить, відверто не щастить. Ми були такими близькими до виграшу, двічі, просто забий, і все – перемога, фінал… Та не щастить, поступаємось в серії післяматчевих пенальті, вже вкотре.

Першими свій квиток до фіналу виборювали Мишлятичі, які сенсаційно обіграли бронзового призера цьогорічної Прем’єр-ліги – команду села Мокряни, з рахунком 4:0. Команда з першої ліги пробилась до фіналу. Наступним був півфінал за участі нашої команди. Перед матчем на стадіоні зібралась чимала кількість уболівальників з різних сіл району, подивитись на гру однієї з найяскравіших команд цього сезону, мова йде, звичайно ж, про Арламівську Ниву. Хоча багато хто вболівав за суперників Ниви, оскільки вихід до фіналу нашої команди, на 90% гарантував би перемогу в кубку.

Почалось все дуже вдало. На першій хвилині забиваємо гол, рахунок відкрив Смола, пробивши повз воротаря після помилки захисників Золоткович, воротар не зміг вчасно відреагувати на цей удар і в результаті 1:0. Впродовж наступних сімнадцять хвилин, ми створили багато гарних моментів, щоб подвоїти свою перевагу, та на жаль не змогли забити ще раз. Пригадуємо удари Квика вище воріт, після подачі з кутового, неточні удари Смоли, комбінації розіграні нападаючими командами, які теж не принесли успіху команді. Потім простріл Баличика, після якого м’яч пройшов практично по лінії через усе поле, і нікому не вдалось підставити ногу та переправити м’яч у ворота. До 18-ої хвилини гру повністю контролювала наша команда, поки не пропустила. Організувавши атаку лівим флангом, гравець команди суперників пробив, удар виявився непростим для Карпи, і він впустив м’яч поміж ноги – 1:1. Після цього голу гра дещо змінилася. Наша команда все рідше турбувала воротаря суперників, завдаючи нечисленних ударів по воротах Золоткович.

До кінця першого тайму, обидві команди не створили серйозних моментів, для того, щоб забити вдруге. Наша команда, зокрема, намагалась загострювати гру, організовуючи непогані атаки, та вони в більшості не мали логічного завершення. На 24-ій хвилині, Смола віддав гарний пас на випередження з центру на Баличика, і той з непоганої позиції пробив по воротах, та  м’яч пролетів в  сантиметрах від воріт. Потім були удари Сорокового, Смоли через себе, які теж були неточними. В кінці першого тайму по воротах пробивав Бабин, але воротар забрав м’яч. Гра втрачала темп, заданий нашою командою на початку матчу. Взнаки далась важка суботня гра на важкому полі. Відіграти два матчі підряд дуже важко, м’язи не витримують такого навантаження, тому й гра команди виглядала млявою і у другому таймі.

Втому гравців Ниви можна було побачити і у другому таймі, в якому команда не була схожа сама на себе. Суперник виявився непростим, користаючи незавершеними атаками нашої команди, розпочинав свої контратаки, та захист Ниви справлявся з трудностями. Небезпечний удар по воротах Карпи в середині тайму, та кіпер Ниви на висоті, удари повз ворота з ходу, таким чином суперникам вдавалось загострювати гру. У другому таймі шансів в нашої команди забити, було небагато, а точніше їх практично не було. Та й Золотковичі не спішили ризикувати і рватись вперед, вся ситуація виглядала досить незрозумілою, та ясно було одне: команди чекали післяматчевих пенальті. Адже пасивність в атаці пояснювалась небажанням ризикувати. За 15 хвилин до кінця матчу, Смола пішов на позицію Сорокового в напад, а той став на його місце в центрі – це дозволило розвивати наші атаки з центру. Павло зумів виборювати м’яч та віддавати передачі вперед, що загострило гру команди, правда це не допомогло. На 39-ій хвилині другого тайму, збивають Смолу, ми отримуємо право виконати штрафний удар не досить непоганої відстані до воріт. Пробивати пішов Груник А., та м’яч влучив у стінку. Основний час гри завершився без будь-яких несподіванок з нічийним рахунком 1:1. За регламентом турніру на нас чекала серія післяматчевих одинадцятиметрових ударів, якої так боїться і не любить наша команда, не потрібно пояснювати чому.

            Що ж поробиш, не зуміли забити в основний час, доведеться бити пенальті. І тут знову проблема: не з першого разу знаходимо 5 гравців щоб пробити, вже не кажу про дев’ятеро, які били пенальті в цьому матчі. Отож першими пробивають суперники: удар в лівий від Карпи кут, той вгадує напрямок польоту м’яча, та не дотягується до нього – 1:0. Першим від Ниви йде бити Груник Андрій, який чітко виконав пенальті в матчі за Супер Кубок, і цього разу теж безпомилково та результативно, сильний удар в лівий кут – воротар без шансу, 1:1. Другий удар Золоткович, теж в лівий кут, Карпа кидається в правий – 2:1. Бити йде Маїк, сильний удар висотою практично по центру – гол. Треті удари: аналогічний удар до попереднього, висотою в лівий кут, і взяття воріт зараховано. Зрівнювати рахунок йде Квик, який пробиває сильно в лівий кут і забиває, рахунок стає 3:3. Четвертий удар в ворота Карпи – теж удар під ліву стійку – гол. Смола ударом на техніку в правий кут вирівнює рахунок – 4:4. Вирішальні п’яті удари: гравець суперників пробиває поруч зі стійкою повз ворота, залишається просто забити і виграти. До м’яча підходить Бабин, і теж не попадає по воротах, б’ючи в лівий кут. Рахунок залишається нічийним, і гра ведеться до першого промаху. Суперники, удар по центру, Карпа в правий кут – гол, Сороковий йде бити, і прекрасним ударом в праву дев’ятку від штанги зрівнює рахунок – 5:5. Сьомі удари, знову до промаху. Карпа ловить м’яч після удару гравця Золоткович, нам знову потрібно лише забити. Баличик йде пробивати, і б’є вище воріт, дуже високо. Рахунок незмінний, восьмі удари, оце напруга, нерви вже просто не витримують. Удар суперників – в лівий кут, Карпа не реагує. Відповідь Озимка – сильний удар верхом в правий кут, воротар на місці – 6:6. Отож граємо далі, і вже дев’яті удари. Суперники знову забивають, ударом під перекладину по центру. Бити йде Груник Василь, і не забиває, вдаривши не сильно висотою ближче центру воріт, воротар витягнув цей удар. Отож підсумковий рахунок – 7:6, на користь Золоткович. На сайті команди можете знайти відео, зняте під час серії пенальті.

            Отак і знову, програли. Програли не через те, що не вміємо бити пенальті, а скоріш через невпевненість у власному ударі. Не можемо до кінця налаштуватись і забити, виграти, або просто не щастить і все. Будемо над цим працювати. Шкода, що все закінчилось саме так, під час пробиття пенальті.

            На цьому все, футбольна команда «НИВА» припиняє боротьбу за Кубок Сільського господарства на стадії півфіналу, як і минулого року, теж завдяки пенальті, правда під час матчу. Разом з тим, завершуємо сезон 2011 року в районних матчах. Попереду ще дві гри в Кубку Чемпіонів Львівщини. Будемо вболівати за команду і далі, та боротись за вихід до весняної частини цього турніру, що є завданням до кінця сезону.

            Підсумок Осіннього Кубка буде підведений трохи пізніше, по завершенню всіх матчів команди в цьому сезоні. Що ж, граємо у футбол дуже добре, але для загального успіху, треба ще й вміти пенальті бити. Тому, волєни, навчіться бити пенальті, і тоді всі кубки будуть нашими.

Андрій Горбатий,

Для команди Нива, 7.11.2011року

ПРЕВ’Ю

Знову півфінальний матч, де перемога просто необхідна. Здолавши суперника на цій стадії, вийдемо на вирішальну пряму до трофею, який в останнє футбольна команда «НИВА» вигравала ще в далекому 1989 році.

Цього сезону команда має унікальний шанс зібрати комплект кубків району. Два з них ми вже маємо. Це абсолютна перемога в Турнірі з міні-футболу, ще на весні та Кубок Незалежності – який ми виграли цього літа. Останнім трофеєм футбольного року Мостищини, є Кубок Сільського господарства, чи Осінній Кубок, як його звично називаємо. Тому завданням команди до кінця сезону є тріумф в кубку осені, тоді повний комплект кубків району опиниться в Арламівській Волі.

ФК «ЗОЛОТКОВИЧІ» - непростий суперник,  враховуємо й те, що на кубок більшість команд заявлялись кількома селами, роблячи при цьому сильну команду. Наш півфінальний суперник не виключення цьому.

В сезоні, що минає, статистика матчів обох команд далеко не в користь Арламівської Волі. Вдома, в першому колі Прем’єр-ліги ми втратили перемогу на останніх хвилинах, тоді Золотковичі вирвали результативну нічию з рахунком 3:3. А вже в другому колі, ми були змушені їх обігравати, та тоді «після кубкова феєрія» завадила команді здобути успіх в цьому матчі. Ми поступились мінімально з рахунком 1:0. Тому загальний підсумок поєдинків з Золотковичами наступний: Арламівська Воля здобуває одне очко, а Золотковичі – цілих чотири. Тому як бачимо, суперник дійсно не простий.

Враховуємо також рівень самого матчу – це півфінальна зустріч, а тут одна помилка може коштувати фіналу. Отож налаштовуємось лише на змістовну гру для здобуття бажаного результату та виконання поставленого завдання. 

Від адміністрації традиційно зичимо лише перемоги та виходу до фіналу. Успіхів, волєни.